А ви часто почуваєтеся втомленим?

А ви часто почуваєтеся втомленим?

Синдром хронічної втоми – це стан, який призводить до значного зниження якості життя. Іноді сил не вистачає навіть на те, щоб просто підвестися з ліжка. Зрозуміти, чому так стається, буває непросто.

Синдром хронічної втоми: загальні відомості

Синдром хронічної втоми (СХВ) – складний стан, під час якого людина відчуває перевтому протягом не менше півроку, хоча немає для цього об’єктивних причин: вона не хвора й не зайнята важкою фізичною працею. При цьому втома посилюється у разі фізичного чи розумового навантаження й не минає після відпочинку. Паралельно пацієнти скаржаться на біль у м’язах.

Понад 3 000 наукових досліджень довели, що СХВ – це не форма депресії чи іпохондрії, а окремий стан.

Поширеність

За різними оцінками, поширеність СХВ серед населення може досягати 2 %. Це приблизно 120–140 мільйонів людей у ​​всьому світі.

Приблизно чверть людей, які приходять до терапевта, скаржаться на хронічну втому. Однак лікарі вкрай рідко визнають причиною такого стану синдром хронічної втоми: не більше ніж у 0,5 % випадків, тобто приблизно в 1 з 200 пацієнтів.

Зазвичай синдром хронічної втоми виявляють у людей віком від 20 до 50 років, частіше в жінок, ніж у чоловіків.

Причини синдрому хронічної втоми

Втома – досить суб’єктивне почуття, яке важко піддається виміру. Відчуття втоми після важкої фізичної чи розумової праці – це нормально. Проте втому викликають й інші причини.

Найчастіше до звичайної втоми призводять такі причини:

• хронічне зловживання алкоголем;
• незбалансоване харчування;
• сон тривалістю менше 7–9 годин на добу;
• сидячий спосіб життя;
• гострі й хронічні захворювання: анемія, онкологічні патології, хвороби серця й легень, аутоімунні порушення;
• прийом деяких ліків: антигістамінних засобів, препаратів від тиску;
• дефіцит вітаміну D, B12.

Якщо людина не перепрацьовує розумово й фізично і в неї немає жодної з перерахованих вище причин втоми, то хронічний занепад сил може свідчити про синдром хронічної втоми.

Лікарі й вчені вважають, що синдром хронічної втоми може розвиватися внаслідок генетичних порушень, деяких інфекцій і впливу токсинів.

Генетичні порушення

У деяких людей виявлено спадкову схильність до синдрому хронічної втоми. Як правило, так буває, якщо хтось із кровних родичів вже стикався з такою проблемою. 

Дослідження, у якому взяли участь понад 100 000 осіб, довело, що у 50 % випадків на розвиток синдрому хронічної втоми вплинула спадковість.

Симптоми, що супроводжують синдром хронічної втоми:

• запаморочення;
• мушки перед очима;
• головний біль;
• оніміння, поколювання або печіння в області обличчя, рук і ніг;
• грипоподібні симптоми: біль у горлі, збільшені лімфатичні вузли, озноб, посилене потовиділення, кашель, нудота або здуття живота;
• болі в м’язах;
• чутливість до шуму, світла, запахів;
• дратівливість;
• задишка;
• перепади настрою.

Синдром хронічної втоми супроводжують як фізіологічні, так і психоемоційні симптоми: людину гнітять похмурі думки, вона цурається захоплень, які раніше приносили їй радість.

Профілактика синдрому хронічної втоми

Щоб зменшити ризик розвитку синдрому хронічної втоми, фахівці рекомендують:

• дотримуватися правильного розпорядку дня: своєчасний відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі й грамотний режим сну підвищують стійкість до стресів і перешкоджають розвитку СХВ;
• проводити оздоровчі процедури: контрастний душ, біг, лікувальна гімнастика, плавання й дихальні вправи допомагають боротися зі стресом;
• змінити харчову поведінку й дотримуватися здорового харчування: дієта, збагачена продуктами з необхідними мікроелементами і вітамінами, звільнить нервову систему від перенапруги.
• відмовитися від шкідливих звичок: рекомендується утриматися від вживання алкоголю, кофеїну й продуктів із високим вмістом цукру, оскільки вони провокують депресію та поганий настрій.