Найпоширеніші захворювання щитовидної залози в Грузії

Ендокринологія

Субклінічний гіпотиреоз є найпоширенішим захворюванням щитовидної залози в Грузії. Кількість захворювань щитовидної залози досить значна. Для кожного з них характерний свій перебігтечією.

Говорячи про порушення щитовидної залози, ми можемо виділити захворювання, які протікають зі структурними або функціональними змінами цього органу.

Пригнічення функції щитовидної залози називається гіпотиреозом, а гіпертиреоз є надлишком функції. Існують випадки, коли, незважаючи на структурні зміни, щитовидна залоза продовжує нормальне функціонування (еутиреоїдний зоб). Зоб означає збільшення щитовидної залози і може бути різних видів:

• ендемічний – це збільшення щитовидної залози, спричинене дефіцитом йоду. Він часто зустрічається в регіонах, де дефіцит йоду присутній у воді, ґрунті та продуктах харчування;
• дифузний – щитовидна залоза рівномірно збільшена, і, якщо у пацієнта немає гормональних порушень, зазвичай він не потребує лікування;
• вузловий – щитовидна залоза збільшується через появу вузлів. Вузол – це утворення, яке може бути як доброякісним, так і злоякісним;
• дифузно-токсичний зоб – хвороба Грейвса. Патологічний стан, коли щитовидна залоза збільшена, а гормони виділяються у надлишку.

– Які захворювання щитовидної залози найпоширеніші в нашій країні?

Як свідчить статистика із захворювання щитовидної залози, в Грузії у 2016–2017 роках найбільш поширеним був субклінічний гіпотиреоз, інші форми гіпотиреозу, тиреоїдит і тиреотоксикоз.

– Які основні симптоми захворювання щитовидної залози? На що слід звернути увагу пацієнтам?

Симптоми захворювання щитовидної залози переважно залежать від її функціонального стану.

При гіпертиреозі у хворого можна виявити такі симптоми:

• емоційна нестабільність, підвищена тривожність, зміна характеру;
• надмірне потовиділення;
• прискорення роботи серця, яке не зникає, незважаючи на приймання ліків;
• тремтіння пальців рук;
• прискорена дефекація;
• втрата ваги тощо.

При зниженні функції щитовидної залози характерні:

• адинамія й розслаблення;
• сонливість;
• збільшення ваги;
• випадання волосся;
• ламкість нігтів;
• сухість шкіри;
• закреп;
• емоційна нестабільність;
• брадикардія (уповільнення серцевого ритму);
• низький кров’яний тиск тощо. 

– Як діагностується захворювання щитовидної залози?

Для діагностики захворювань щитовидної залози важливі:

• скарги пацієнтів;
• дані ультразвукового дослідження щитовидної залози, такі як її форма, розмір, ехогенність, кількість вузлів, а також спостереження змін у динаміці;
• функціональний стан щитовидної залози, рівні різних гормонів й антитіл у крові;
• прицільна аспірація вузлів дрібною голкою й цитологічне дослідження отриманого матеріалу;
• сканування щитовидної залози, яке оцінює функціональну активність залозистої тканини, що має велике значення для диференціальної діагностики при зменшенні рівня гормонів щитовидної залози.

Що Ви рекомендуєте пацієнтам для профілактики захворювань щитовидної залози?

Насамперед, я хотіла б зазначити, що найважливішим фактором для успішного лікування щитовидної залози є своєчасна діагностика, яка може бути досягнута за допомогою профілактичних оглядів. Раннє виявлення злоякісних новоутворень залози є особливо важливим, оскільки лікування на початковій стадії розвитку захворювання може бути обмежене хірургічними методами. Програма скринінгу щитовидної залози рекомендується жінкам віком від 25 до 70 років.

Не відкладайте медичне обстеження, а вчасно звертайтеся до лікаря в разі появи перших скарг або симптомів, проходьте профілактичні огляди й уникайте можливих ускладнень!

Бажаємо всім здоров’я!