«З’їж найсмачніше, а мені залиш хоча б скоринку від булки! Ма-а-леньку! Ти ж добра, так, тітонько?» – цими словами мене зустрів біля дверей гарненький, але дуже виснажений грузинський хлопчик Лазаре. Через голодний стрес він не говорив до чотирьох років. Уявляєте, друзі, що довелося пережити його безмежно люблячій мамі? ЗРОБИ ВІДРАЗУ РЕПОСТ, ДОБРА ЛЮДИНО! ДОПОМОЖИ І […]
«З’їж найсмачніше, а мені залиш хоча б скоринку від булки! Ма-а-леньку! Ти ж добра, так, тітонько?» – цими словами мене зустрів біля дверей гарненький, але дуже виснажений грузинський хлопчик Лазаре. Через голодний стрес він не говорив до чотирьох років. Уявляєте, друзі, що довелося пережити його безмежно люблячій мамі?
