Подивіться в засмучені очі цих нещасних малюків, і нехай співчуття ввійде у ваші серця! Знайомтесь, друзі, це наші бенефіціари із села Гомі Хашурського муніципалітету – бідна родина Папуашвілі. Ви можете собі уявити, що сім’я із двома дітьми абсолютно нічого не має? Ні ліжок, ні холодильника, ні пральної машини, ні газової плити, ні телевізора. Навіть будинок, де вони мешкають, орендований. Дах в будинку протікає, й під час дощу вода в кімнатах ллє зі стелі так само, як на вулиці. За його оренду сім’я сплачує 300 ларі. А це майже половина їхньої соціальної допомоги. Друзі, ми у фонді впевнені, що дівчатка виростуть і зможуть принести багато користі нашій улюбленій Грузії, подарують гідних синів своїй Батьківщині. А головне, вони ніколи не забудуть про вашу доброту! Ми впевнені, що така необхідна допомога дуже скоро прийде й до хати цих нещасних. Зараз вона їм потрібна особливо! Друзі, ці діти чекають на вашу підтримку! Згадайте, скільки добрих справ ви зробили останнім часом. Якщо ж ви відкладали допомогу, просимо вас, зробіть це сьогодні. Ваша доброта продовжує життя!

У Гіо страшний сколіоз. Його хребет уже викривлений на 90 градусів. Горб настільки сильно тисне на легені, що лікарі дивуються, як він взагалі дихає. Йому терміново потрібна операція, але в родини немає на неї грошей. «Передайте друзям фонду, – раптом вигукнув Гіо, коли я вже збиралася йти і прощалася з родиною, – я дуже хочу жити!». Дорогі благодійники, на нараді у фонді ми вирішили допомогти з обстеженнями, ліками та стоматологічним лікуванням Гіо. Можливо, друзі, у вас є ще якісь ідеї чи побажання, як можна допомогти цим нещасним людям пережити той жах, у якому вони опинилися. Напишіть нам, і ми обов’язково розглянемо ваші пропозиції. Родина сподівається на нашу з вами допомогу. Будь ласка, зробіть свою пожертву на сайті Фонду Черновецького прямо зараз! Допоможіть Гіо! Хлопець страждає, а ви можете врятувати його від болю й мук!

38-річна Ганна щодня вранці та ввечері вивозить сина на прогулянку в незручній іржавій колясці, в якій немає спинки. У бідної матері серце крається від болю через те, що вона не в змозі купити синові нормальний візок через брак коштів. Сім років тому жінку покинув чоловік і відтоді жодного разу не поцікавився станом рідного хворого сина.

Ганна, мати (38 років): «Двісті ларі соціальної допомоги і 425 ларі пенсії сина з інвалідності – ось і весь наш дохід. Що мені купити за ці гроші – їжу, підгузки для мого Мате, ліки – чи витрати їх на реабілітацію? Я не маю можливості придбати своєму нещасному синові навіть інвалідний візок зі спинкою».

Мате ледве пересувається на цій іржавій, поламаній колясці. Як не соромно місцевій владі, що в них на очах живцем від мук помирає дитина, а ніхто з них навіть пальцем не поворухнув! Навіщо вони йшли на цю роботу? Щоб тільки зарплату отримувати?!

Маріам, красуня від природи, боїться дивитися у дзеркало, бо через важку форму анемії вона смертельно бліда.

Це сестра Маріам – 10-річна Ані. Коли дівчинка розповідала кореспондентові фонду про хворобу своєї єдиної сестри, з її очей кольору морської хвилі полилися сльози

Ані (10 років): «Моя сестра втрачає свідомість і падає. У цей момент мені здається, що вона померла, й мої крики, ймовірно, чутні в усій Мегрелії…. Допоможіть, благаю, допоможіть, будь ласка, добрі люди! Не залишайте нас самих! Я все життя молитимуся за вас, за ваших дітей і батьків. Якщо з Маріам щось трапиться, я не витримаю, адже я не можу уявити собі життя без неї. Я хочу чимось порадувати свою сестру, але в мене немає грошей на подарунок. Тому я збираю для неї ці квіти, щоб сплести з них своїми руками королівську корону».

Батько дівчинки вчинив гірше за дику тварину – покинув матір з трьома малюками, залишивши їх без будь-якої допомоги. Як тільки земля тримає таких людей?! Тепер нещасна молода мати сам на сум у цій битві за життя своїх дітей!

Навіть тварини не вчиняють так, як цей чоловік… Самотня матір, 24-річна Мілана, з останніх сил намагається забезпечити необхідним своїх трьох маленьких дітей. Анастасія із самого народження бореться за життя. Вона вже 45 днів провела в лікарні. Та лікарі не давали жодної надії, що дівчинка виживе.

Нещасна мати на колінах благає врятувати її донечку. Друзі, життя маленької Анастасії тепер у ваших руках. Уся Грузія має об’єднатися й разом перемогти підступну смерть, яка з моменту народження намагається забрати цього гарного янгола.

У 60-річного Придона (сина старенької) – інсулінозалежний діабет, під час служби в армії в нього був серйозно вражений головний мозок. Переважно він пересувається на візку. Іноді ледь-ледь ходить і нескладно говорить. А ще чоловік, що особливо жахливо, буває занадто агресивний. Він – інвалід 2-ї групи і навряд чи розуміє, що в присутності матері не те що кричати, а й навіть дихати треба обережно. Адже якщо мами не стане, його життя практично одразу обірветься! У його 85-річної матері – миготлива аритмія й дуже високий тиск.

Нещасні живуть у жахливих злиднях і повній розрусі в старому іржавому вагончику. Цим бідолашним людям нікому допомогти в біді, крім нас із вами, добрі люди!

Дорогі благодійники, на нараді у фонді ми вирішили купити медикаменти, продукти, ліжка, пральну машину, газову плиту, електрочайник, хлібопічку, стільці, комод, телефон. Вставити вікна та двері.

Звертаємось до Вас за порадою, нам важлива Ваша думка, напишіть у коментарях, що ми пропустили, щоб зробити життя сім’ї Шекіладзе кращим.

Марина (69 років): «Я задихаюся без кисневого апарату, мені важко дихати! Він мені потрібний як повітря! У мене фіброз легень. Але я не маю можливості купити рятівний балон – моєї пенсії не вистачає навіть на ліки…»
Друзі, це той саме випадок, коли пройти повз не можна! Не можна просто прочитати історію нещасної жінки й не допомогти. Це буде злочин! Дорогі благодійники, на нараді у фонді ми вирішили купити кисневий апарат на 10 літрів і кисневий балон. Оплатити КТ грудної клітини та транспортування хворої до клініки Тодуа. Передати родині засоби гігієни, памперси, ліки, ліжко, протипролежневий матрац й апарат для вимірювання тиску. Друзі, звертаємося до вас за порадою, бо нам важлива ваша думка. Напишіть, будь ласка, у коментарях, чи ми не пропустили часом щось важливе, що може полегшити життя бенефіціара Федорової?

Дорогі наші читачі, чи багато ви знаєте людей у ​​Грузії, які втратили єдину дитину, овдовіли, втратили ногу й до того ж залишилися без даху над головою? У цієї бідної жінки не залишилося нікого, крім кота. Якщо кіт її не залишає, то невже ми, люди, не простягнемо руку допомоги людині, яка потрапила у велику біду? Якби ми змогли побудувати невеликий пандус поряд зі сходами, страждання бідної жінки припинилися б. Вона б спускалася по пандусу на своєму інвалідному візку й грілася на сонечку у дворі, вдихаючи свіже ранкове повітря. А зараз вона не може вийти з темної кімнати, бо не в змозі спуститися сходами.

Ніхто не знає, що чекає на нас завтра. Світ діє за принципом бумеранга: що ми віддаємо, те до нас і повертається. Прийде час, і ми всі постанемо перед Господом: яку відповідь ми дамо Йому, як виправдаємося? Щоб протягнути руку допомоги людині, яка зневірилася, не потрібно мати багато грошей – необхідно лише одне небайдуже серце.

32-річна молода мати чотирьох дітей не може зробити жодного кроку навіть за допомогою тростини – бідна жінка практично волочить свої неслухняні ноги. Її маленькі янголи, які теж не можуть ходити самостійно, відчуваючи жахливий біль, намагаються допомогти мамі пересуватися. Нехай будуть благословенні материнська сила та любов!

Річ у тім, що патологічне захворювання, що викликає параліч нижніх кінцівок, виникло в сім’ї Бічіашвілі ще півстоліття тому. Всі в Цнорі знають, що ця невиліковна хвороба передається з покоління в покоління, і ніщо не може її зупинити. Невже в цій родині справді оселився демон?

Ця янгольська дівчинка – представниця третього покоління сім’ї, якій передалася страшна хвороба. Досить на мить поглянути в її очі, й ваша душа розриватиметься на шматки від жалості до дитини.

За кілька днів Анрі мають зробити за кордоном пересадку нирки. Свою вже не врятувати, тож хлопчику потрібна здорова донорська нирка. Мінздрав профінансував операцію, але проблема в тому, що в нещасних батьків немає грошей на діаліз, від якого напряму залежить життя сина.

Одна процедура діалізу за кордоном коштує 200 доларів, і її потрібно проводити тричі на тиждень. Загалом, за словами лікарів, потрібно 3400 доларів. Ми не можемо втратити Анрі тільки через те, що гроші не встигли прийти вчасно. З кожною хвилиною вирішується його доля!

Слабкість, запаморочення, біль, від якої хочеться кричати. Як його тендітне, змучене, бліде тіло все це витримує?!

Три тяжкохворі брати збирають металобрухт, щоб не померти з голоду. Їм терміново потрібні продукти та ліки! Вони, без жодного перебільшення, загинуть без нашої допомоги! Ніно, мати (55 років): «Ми здаємо брухт. Іноді за нього нам дають 3 ларі, іноді 20. Знаєте, як прикро, коли діти просять їжу, але не здатні через хворобу зрозуміти, чому я не даю їм іноді навіть шматочок черствого хліба. До сліз…» Це 17-річні близнюки – Нія й Ніколоз. Хлопчик народився в сидячому положенні. Пологи були дуже складними – дитину діставали щипцями. Через кисневе голодування в Ніколоза пошкоджено головний мозок. Бідолашний Ніколоз… Хлопчик не розмовляє й нічого не може робити самостійно. Мати ось уже протягом 17 років доглядає його, як немовля. Та найжахливіше, що таких «дорослих немовлят» у неї ще двоє! Шотіко страждає від нападів задухи. У дитинстві він переніс менінгіт. Він нічого не каже, крім єдиного слова «мама». З рідними хлопець спілкується за допомогою жестів.

Друзі, історія цієї сім’ї – справжня трагедія, і нам доведеться витратити чимало сил, щоб відновити в ній світлий дух Господа! Перед вами – глибоко нещасна родина Джейранашвілі. На краю дивана сидить 48-річна Тіна, дружина. Вона була ще зовсім молодою, коли її перша дитина загинула через недбалість лікарів. А друга дитина – такий довгоочікуваний і красивий янгол – безнадійно хвора. У Хатії травма головного мозку. Бідолашна дівчинка не говорить ані слова. Крім того, якщо її не лікувати, то в її організмі починають переважати чоловічі клітини й росте борода… Це просто жах! Добрі люди, навіть один пожертвований вами ларі стане суттєвим внеском у покращення умов життя родини Джейранашвілі. Спочатку їхню жахливу кімнату потрібно продезінфікувати. Потім – обклеїти шпалерами, настелити підлогу та вставити вікна, щоб дощ та вітер не проникали через розбите скло. Ми обов’язково надамо вам відеоматеріали, щоб ви переконалися, що саме ви допомогли врятувати приречену на смерть сім’ю.

Гіві (75 років): «Більшого нещастя, аніж сліпота, я не знаю. Я так страждаю, що згоден краще не мати ніг, лише б у мене був нормальний зір. Я зовсім не маю грошей на краплі для очей, які необхідні, щоб остаточно не осліпнути. Хіба це життя?»

Ольга (85 років): «Більш нужденну сім’ю, ніж наша, ви не знайдете в селі Тквіаві».

Старенькі їдять хліб тижневої давності. Ви можете собі уявити? Їм зовсім нікому допомогти. Тож одна надія на вас, добрі люди!

Нещодавно Ольга впала й зламала руку. Нещасна жінка перенесла серйозну операцію: руку довелося буквально збирати наново, вставляючи металеві конструкції.

Жінці потрібне обстеження, але грошей у сім’ї немає навіть на рентгенівський знімок. А ще в стареньких немає пральної машини. Самі розумієте, як важко бабусі однією рукою прати та віджимати білизну.

Ця чарівна дитина – трирічний Лука з міста Горі. Хлопчику скоро виповниться чотири роки. Але в день народження замість повітряних кульок і різнокольорових свічок на нього чекають страждання. Справа в тому, що Лука не може ходити і навіть повзати. Та найбільша трагедія в тому, що дитина не може вимовити навіть жодного слова. Також хлопчик не може їсти тверду їжу. Це жахливо!

У бідної матері немає грошей, щоб забезпечити своїй дитині повноцінне лікування за кордоном. Адже лікарі в Грузії не змогли йому допомогти.

Стан Луки ретельно перевірили в турецькій клініці. На щастя, у дитини є всі шанси повністю одужати. Але для цього необхідна екзотерапія – процедура, що активізує клітини мозку.

Вартість однієї процедури – 1200 євро. Луці необхідно зробити чотири процедури, тобто одужання дитини коштуватиме загалом 4800 євро.

Друзі, Господь випробовує наші серця на Великдень і дає нам шанс допомогти величезному людському лиху! У такі дні ми віримо, що серця людей відкриваються й дива трапляються! Друзі, щодня троє малюків просять Бога, щоб їхній татко одужав. Те, що нам здається неможливим, можливе для Господа. І сім’я чекає на це диво. Але для того, щоб воно сталося, потрібна ваша допомога! Крім обстежень, Левану необхідний тривалий курс реабілітації, фізіотерапії та масажу. Родина не впорається без нас! Навіть невеличка сума, яку ви пожертвуєте на лікування Левана, може врятувати йому життя!

Наближається Великдень. Навіть якщо людині щось не під силу – завдяки Господу можливо все! Добрі люди, у фонді впевнені, що разом ми здатні, як і вже десятки разів, здійснити справжнє диво – відправити Маріам за кордон для проведення досліджень і лікування. Якщо турецькі лікарі скажуть, що вони зможуть зробити такі операції, ми будемо інформувати вас про кожні їхні дії. І молиться, моліться, моліться! Просимо вас про це! Адже Бог із нами!

Лалі (9 років): «Дивись, як чесно мама розділила між нами шматок хліба. Погано лише те, що в нас часто немає їжі. Тоді і живіт болить, і я навіть бігати не можу від слабкості. А собі матуся хліба зовсім не залишає. Кажуть, що всі мами такі».

Кетеван, мати (26 років): «Мій чоловік важко хворіє – у нього туберкульоз, а ще хворий шлунок. Він майже нічого не їсть. Але в нас немає грошей на лікарів та ліки. Насамперед ми думаємо про те, як нагодувати дітей. Допоможіть йому, будь ласка, з обстеженням. Якщо з чоловіком щось станеться, що буде з моїми дітьми? Хто їх доглядатиме? Ми живемо лише на соціальну допомогу. Нам доводиться брати продукти в борг, щоб не померти від голоду».

Добрі люди, цим нещасним дітям потрібні ліжка, теплі ковдри, одяг і, головне, продукти. Ще важливо відремонтувати дах та вставити вікно, щоб під час дощу малюки залишалися в теплі. Діти вже постраждали. Але ми можемо зробити так, щоб їхні страждання стали меншими. Допоможіть нужденній багатодітній родині, й Господь поверне вам сторицею за виявлену доброту.

Сорокарічна мати-героїня народила для нашої Грузії четвертого янгола – Барбаре. На жаль, щастя матері виявилося недовгим. Зараз ця маленька дворічна дівчинка спить на грудях у вмираючої жінки. Боже, Боже… Яке горе!..

Незабаром після народження донечки Шорена почала катастрофічно втрачати вагу. Та вона не пішла до лікаря, бо все до останньої копійки витрачала на харчування для своїх дітей. І ось жахливий результат цього – в жінки діагностували анорексію, й вона практично перетворилася на скелет.

Шорені терміново потрібна операція зі зменшення шлунка. Її вартість – 12 500 ларі. Держава фінансує лише половину суми. Звідки сім’ї взяти решту грошей, якщо вона живе тільки на соціальну допомогу в розмірі 320 ларі?

Анна-Марія: «Добрі люди, прошу вас – врятуйте мою матусю!»

Хіба можна відмовити в проханні шестирічній дитині, тим більше коли йдеться про порятунок її матері? Друзі, почуйте молитви цього маленького янголятка! Дівчинка дуже сподівається на нашу з вами допомогу!

Добра, немов янгол, 84-річна бабуся Мері ось уже п’ять років не виходить за межі будинку, в якому живе одна.

Бідолашна старенька, скільки ж доброти в її очах! Хоча нікому навіть подати їй склянку води!

У бабусі Мері хворе серце. Але де їй узяти гроші, щоби звернутися до лікаря? Її пенсії ледве вистачає на оплату комунальних платежів і придбання продуктів. Але ж їй так хочеться останні роки життя провести так, як личить людині.

У будинку, де мешкає старенька, дуже потрібний біотуалет, тому що зараз вона не може виходити на вулицю і, вибачте за подробиці, користується відром.

Про те, щоб помитися, навіть не йдеться – бабуся просто не зможе дійти до ванної кімнати.

Подивіться, як виглядає стара бабусина тростина. Не дивно, що літня жінка так часто падає. Їй терміново треба купити нову зручну тростину!

Змученій стражданнями та прикутій до ліжка старенькій потрібні ліки, памперси й теплий одяг.

Ніколоз народився із цією жахливою аномалією 15 років тому. Усе його життя щодня було справжнім пеклом. Хлопець зовсім не може говорити, лише вимовляє окремі звуки. Бідолашний, він не може навіть закрити рота. Іноді це йому вдається насилу, але таке триває максимум дві хвилини. Два язика доставляють дитині великі страждання. Боже, це гірше, ніж жахливо…

Крім двох язиків у Ніколоза є й інші страшні захворювання. Здається, ніби на його спині виріс горб – хлопець страждає від жахливих болів у хребті. Також у нього вроджена вада серця у важкій формі.

Першу операцію Ніколозу зробили, коли дитина ще була новонародженою. Другу та третю операції провели у віці п’яти та семи років.

Але найстрашніше, що в Ніколоза немає міжпередсердної перегородки, а серце в нього трьох-, а не чотирикамерне. Відповідно, кисень і вуглекислий газ поєднуються один з одним. Це означає, що життя дитини буквально висить на волосині, і будь-якої миті серце може зупинитися назавжди. Ні, Боже, не допусти, щоб така трагедія сталася в сім’ї Берберашвілі.

До того ж Ніколозу ще й важко ходити. Він може зробити лише декілька кроків, а потім… Далі ви, наші дорогі читачі, напевно, все розумієте самі.

Друзі, подальше життя й доля юнака залежать від грошей. Це жорстока правда. Змученому стражданнями Лаші потрібно провести дві дуже складні операції на кульшовому суглобі, щоб він міг почати рухатися. Адже зараз його тіло  буквально застигло в одному положенні. Операція в Грузії на одній нозі коштує 18 тисяч ларі. Через три місяці таку ж операцію потрібно буде зробити на іншій нозі. А потім знадобиться тривала реабілітація. Не сумнівайтеся, кожний пожертвований вами ларі піде на оплату лікування Лаші й буде перерахований безпосередньо клініці. Для цієї доброї справи має об’єднатися вся Грузія! Розкажіть про Лашу друзям і знайомим. Разом ми – сила, і ми зможемо поставити хлопчика на ноги й повернути його до повноцінного життя. Тільки уявіть, як молодий хлопець цього прагне!              

Коли востаннє ви бачили щось страшніше? Брат і сестра – Заза й Татія Абазашвілі – риються в сміттєвому баку. Зазі – дев’ять років, Татії – дванадцять. Так, ці маленькі янголятка шукають свою «частку радості» в смітті. Це гірше, ніж жах. Це драма не лише однієї сім’ї – це трагедія всього людства.

Татія (12 років): «Я намагаюся ходити на сміттєзвалище в той час, коли люди мене не бачать, бо мені соромно. Хоча в нашому селі Чумлакі й так усі знають, що ми з братом шукаємо одяг у сміттєвому баку. Деякі діти в школі сміються з мене. А одна моя однокласниця, яку вчителька посадила поруч за парту, постійно свариться зі мною та просить пересісти за іншу парту. «Я не хочу, – каже, – сидіти з тобою, тому що ти носиш одяг, який дістала зі сміттєвого бака».

Сьогоднішній день виявився вдалим для бідної дівчинки. Знаєте, через що вона радіє? Через цей рваний халат. Хтось викинув його на смітник. Коли Татія помітила цей халат, її очі спалахнули від радості. Адже навесні їй зовсім нічого вдягнути.

Дівчинка відразу одягла знайдений біля сміттєвого контейнера халат. Але невже вона це заслужила? Хіба хоч одна дитина заслуговує на таке собаче життя?

Подивіться, дитина дістає сміттєві пакети з бака і риється в них, сподіваючись знайти щось «придатне». Це суцільний жах!

Гіо (9 років): «Через величезну пухлину в голові мама засліпила на одне око й тепер зовсім нічого ним не бачить. Бідолашна моя матуся…»

Гіо: «Матусю, не плач, усе буде добре. Ти впораєшся, ти сильна. Заради нас ти маєш перемогти рак! Хто за нами буде дивитись, якщо не ти?»

Дві пухлини «засіли» в мозку Асмат прямо поряд із центральним нервом, руйнуючи організм молодої жінки. Це як бомба сповільненої дії, що будь-якої миті може вибухнути.

Асмат (36 років): «Я дивом вижила під час біопсії. Хірурги сказали, що пухлина розташована у важкодоступному місці. Одна помилка лікаря могла коштувати мені життя!»

Давид, чоловік Асмат, був змушений піти з роботи, щоб доглядати тяжкохвору дружину. Тепер він – її руки й ноги. Адже після того, як дружину паралізувало, вона не може ходити і навіть стояти без сторонньої допомоги.

Лалі, мати (22 роки): «Передай, люба (звертається до кореспондента фонду нещасна жінка), та передай так, щоб інші матері мене почули: “Моє серце розривається, коли я бачу, як страждає моя дитина, моя кровинка! Я б віддала їй свої ноги, якби тільки знала, що такі операції можна робити. Але один лікар казав, що за кордоном такі операції проводять!”» Дорогі друзі! Без вашої підтримки Анна Марія не зможе пройти цей шлях до кінця! Простягніть руку допомоги нещасній дитині та допоможіть їй отримати шанс на повноцінне життя!

Будинок, у якому вагітна жінка живе з трьома маленькими дітьми, ось-ось звалиться. Бідолашна мати не відпочиває навіть уві сні, бо не знає, чи прокинуться її діти наступного дня в ліжку чи в руїнах. Боже, навіть від однієї думки про це в жилах холоне кров. Зневірена вагітна жінка зателефонувала до фонду і нерішуче запитала, чи можемо ми розповісти вам, добрі люди, про неї та її дітей. Ми виконали дану Гванці обіцянку. Тепер ваша черга, друзі! Треба поспішати, поки не трапилося велике лихо. Інакше ми ніколи собі цього не пробачимо. Пам’ятайте, що кожен пожертвований вами ларі забезпечить цим чотирьом маленьким янголяткам дах над головою. Господь ніколи не забуде вашої доброти!

Це шестирічна Ліліана. Дівчинка народилася повністю здоровою. Одинока мати дуже раділа народженню донечки. Незважаючи на те, що сім’я жила в злиднях, у їхньому будинку панувало щастя, тому що дитина була здорова та життєрадісна. Найбільше багатство у цьому житті – здоров’я. Коли Ліліані виповнялося чотири роки, на її день народження мати, незважаючи на труднощі, все ж таки змогла купити продукти, необхідні для випікання торта. Увечері щаслива Ліліана задула свічки – вона з радістю зустріла своє чотириріччя. Хто б міг тоді подумати, що дуже скоро в їхню родину прийде велике лихо…

Ця страшна історія почалася неочікувано: одного ранку в дівчинки піднялася висока температура, її трясло, боліло горло, вона була настільки слабка, що не могла навіть підвестися з ліжка. «Ох, цей жахливий вірус…», – сказала мама і, зібравши копійки, вирушила в аптеку. Хто б міг тоді подумати, що «жахливий вірус» обернеться для дитини пеклом? У ангельськи вродливої ​​дівчинки розвинулася важко контрольована епілепсія.

З кожним днем ​​сколіоз дедалі більше тисне на легені Маріам, іноді повністю перекриваючи кисень. Через сильні болі нещасна дівчина не може нормально спати, самостійно піднятися або перевернутися на інший бік у ліжку.

Грудна клітка Маріам із кожним днем ​​усе більше деформується, і ніякі знеболювальні вже не в змозі полегшити її страждання. Єдиний порятунок, про який навколішки моляться її батьки, – це відправити дівчинку на лікування за кордон. Але де на це взяти гроші бідній родині? Якщо проґавимо час, друзі, смерть дівчини стане неминучою!

Ліка, мати: «Я ношу свою дівчинку на руках уже 18 років. І носитиму її далі, доки жива! Але мої сили закінчуються»

Маріам виповнилося 18 років. Це найкращий час для будь-якої дівчини.

Іноді мені приходять нав’язливі думки про те, що Господь забуває про деяких із нас. Але я одразу молюся, бо точно знаю, що думати так – великий гріх! Впевнена, що Господь у таких випадках дає нам шанс – перемогти диявола, виявивши співчуття до чужого горя.

У дівчинки мікроцефалія від народження. Через це її череп набув неправильної форми, і мозку просто не залишилося місця для росту.

Знайомтеся, друзі! Перед вами – дуже добра і, горда, як і раніше, грузинка – 90-річна бабуся Буца. Така гарна і така добра. Протягом свого довгого життя вона дбала про багатьох різних людей у ​​Грузії, даруючи їм свою турботу та душевну теплоту. Однак для себе ця горда жінка ніколи й нічого не попросила. Зараз вона сумує, що заходить сонце. Та чи зійде воно для неї завтра? Для бабусі це дуже важливо, адже вона так мріє встигнути поїсти м’ясного супу… Він їй навіть нещодавно наснився вночі!

Бабуся Буца народилася ще до початку Другої світової війни – 1935 року. Незважаючи на труднощі, в дівчинки було чудове дитинство. Це був той період, коли люди ще не мали ні телефонів, ні планшетів, ні дорогого одягу. Вдома вони читали книги при свічках, в’язали, а вечорами всі сусіди збиралися разом і готували смачні страви. Попри складні часи, серед людей панували кохання, доброта і дружні стосунки. Ось в такому середовищі й підростала Буца.

Молода дівчина мріяла мати багато дітей. Знаєте, як вона уявляла свою старість? Бабусею вона сидить біля грубки, а онуки вмощуються біля неї навколішки. Вона гладить заплутане від біганини на вулиці волосся онуків і правнуків і тихо розповідає їм добрі грузинські казки. А коли в них починають стулятися очі, вона бере їх по черзі на руки і несе в ліжечко. Там накриває їх теплою ковдрою, цілує в лобик і так повторює доти, доки не вкладе кожного.

Минуло майже сторіччя з того часу, як бабуся Буца живе на цьому світі, але, на жаль, її мрія так і не здійснилася. Вона не має ні дітей, ні онуків.

Прошло почти столетие с тех пор, как бабушка Буца живёт на этом свете, но, к сожалению, её мечта так и не осуществилась. У неё нет ни детей, ни внуков.

Досить на мить лише подивитись в очі дитини, і все тіло починає тремтіти. Це погляд, від якого кров холоне в жилах. Востаннє дівчинка їла два дні тому. Сьогодні вона скуштувала лише один шматочок хліба. Замість молока вона пила воду. Боже, це гірше, ніж жах! Дитина, ослаблена холодом і голодом, уже навіть не в змозі плакати.

У голодної дівчинки більше не було сил стояти, тому вона поклала голову на плече матері, і її гіркі сльози капали на старий вицвілий светр. Подивіться, який душевний біль і безнадія в очах матері…

Це 28-річна Медея. В неї вже є двоє дітей, і Господь послав їй третього ангела з небес. Кожна дитина – це найбільший Божий дар. І зараз Медея перебуває на четвертому місяці вагітності.