Що гірше: смертельний рак чи будинок, який повністю згорів? Велика сім’я з двома маленькими дітьми (одній – місяць, іншій – два роки) молить про допомогу! Допомогти їм нікому: 6000 ларі, які виділила місцева влада, – це глузування над величезним горем. Ми – їхня єдина надія!

Анна-Марія плаче від холоду. Уявляєте, що відчуває мати, дивлячись, як діти щодня мерзнуть та голодують? У їхньому напівзруйнованому будинку практично неможливо зігрітися: замість шибок на вікнах целофан. І це в той час, коли в Горійському муніципалітеті вже кілька днів мете хуртовина. Друзі, нагадуємо, що Фонд Черновецького продовжує збирати речі для нужденних. Ви можете поділитися своїм теплом та допомогою з тими, кому це реально необхідно. Хай віддячить вам благом Господь! Серед тих, хто чекає на вашу допомогу, наші нові підопічні: однорічна Анна-Марія, 7-річна Барбаре, 12-річний Гіо та 15-річна Маріам. Узимку в них немає теплих речей… Давайте подбаємо про цих чудових діток!

Перед вами трирічний Георгій. Дитина голодна, а вдома з їжі лише один шматок хліба. Голодний хлопчик почав з апетитом їсти хліб, але раптом зупинився… Його великі блакитні очі спрямувалися на кореспондентку фонду, а потім він несміливо простягнув їй єдиний шматочок і сказав: «Тьотю, ти теж голодна? На, їж». Одяг цього доброго хлопчика настільки старий, що на звалищі можна знайти кращі речі. Хлопчик хворіє, у нього висока температура та грип, але одинока мати не може купити ліки через бідність. Дитина більше не може терпіти таку нужденність, хвороби й тому гірко плаче.Подивіться в ці очі хоча б на мить! Ви гадаєте, що це сцена з драматичного фільму? Ні. Жоден актор не зможе зіграти для ролі такий біль в очах, як у цього маленького янголятка. При цьому йому лише три роки.

Друзі, родину наших співвітчизників нещодавно спіткало велике нещастя: кімнату раптово охопило полум’я, а відчайдушні крики дітей «Допоможіть!», здавалося, досягали небес. Голоси маленьких янголят, ймовірно, справді долетіли до Царства Божого, тому їх дивом вдалося врятувати. Але у дворічного Ніколоза досі залишаються сліди опіків. Місцеве самоврядування пообіцяло родині Квінікадзе, що допоможе їм звести будинок поруч із зруйнованим, але сім’я більше не сподівається на це. Друзі, цілком логічно, що ви ставите запитання, чому бідна родина втратила надію на виконання цієї обіцянки місцевою владою. Про це ми також розповімо. Після пожежі сім’я, яка залишилася ні з чим, звернулася по допомогу в розмірі 1500 ларі до місцевого самоврядування. Однак цієї, такої необхідної для них, суми погорільці досі не отримали. А тому бідолашні люди більше не сподівається, що держава допоможе їм звести будинок. Тепер їхня єдина надія – це ви, друзі. Заради об’єктивності скажу, що місцеве самоврядування міста Горі сплачує тимчасову оренду 2,5-кімнатної квартири для сім’ї із семи осіб. Але як довго це триватиме? Крім того, дітям потрібні нормальні умови життя. Якщо ви пожертвуєте хоча б один ларі, в маленьких янголят з’явиться можливість отримати власний будинок, нехай навіть невеликий. Уся Грузія має об’єднатися! Якщо кожен з нас пожертвує гроші на покупку хоча б однієї цеглини, бідолашні діти більше не будуть безхатьками, а надане добро обов’язково повернеться від Господа вашим сім’ям, вашим дітям та онукам на життєвому шляху.

Тільки уявіть, що відчуває молода красива Кетеван, опинившись у інвалідному візку в 26 років! Одного злощасного дня вона не змогла зробити ні кроку – ноги її не слухалися. Її стан погіршується з кожним днем, але грошей на обстеження сім’я не має. А поки не буде поставлено правильний діагноз – не буде й лікування. Щоб діагностувати хворобу, яка мучить Кетеван, необхідно терміново зробити МРТ головного мозку й хребта. Для родини із села з двома маленькими дітьми, одна з яких тяжкохвора, – це просто непідйомна сума.

Друзі Тато екстрено перевезли його на реанімобілі до Туреччини, коли хлопчик перебував у комі на апараті ШВЛ. І сталося диво: велик Господь – турецькі лікарі повернули дитину з того світу! Боротьба за життя Тато триває й зараз, але, на жаль, гроші на лікування закінчилися. Бідолашні батьки продали все цінне, що в них було. Усі свої сили, всі ресурси вони витратили на лікування сина, і ось зараз, коли нарешті з’явився шанс на порятунок, вони вже нічим не можуть допомогти своїй дитині. Залишилася надія лише на добрих людей й на те, що вони не залишать малюка вмирати на чужині. Тато дуже потрібна операція, а перед цим – тривалий курс реабілітації. Кожен день для семирічного Тато – пекло. Через страшну інфекцію в малюка висока температура (39,5–40 градусів С), яку неможливо збити навіть сильнодіючими антибіотиками. Хлопчик буквально згорає від хвороби!