У восьмирічного Алекса порок серця від народження. Дитина потребує серйозного лікування, але бідна мати через злидні не може навіть відвезти його до лікаря, не може купити ліки. Дитині було всього два роки, коли батько пішов із сім’ї, й з того часу він жодного разу не цікавився життям і здоров’ям хлопчика. Ще гірше, що безсердечний батько відмовився платити аліменти. Це Андрія. У хлопчика діагностовано наріст на чверті мозку. Йому було лише рік і вісім місяців, коли лікарі повідомили його матері про цей жахливий діагноз. Та знову  таки через бідність матері не вдалося забезпечити дитині належного лікування. У нещасної жінки не було грошей навіть на покупку каші своїм дітям. Зараз Андрії 12 років, і стан його здоров’я стає дедалі гіршим.

Це трирічне янголятко, побачивши кореспондента фонду, немов благаючи, приклало ручку до горла. Дитина своїм сумним поглядом та очима, повними сліз, просила врятувати її. Людському серцю важко винести таку зворушливу сцену. Трирічні брати-близнюки Леван і Давид – серед руїн будинку, що згорів. У родині Мчедлішвілі сталося справжнє лихо: будинок, у якому солодко спали шестеро дітлахів, раптово спалахнув. Крик шокованої та зневіреної матері сягав до небес: «Врятуй моїх дітей, Господи!» Ці маленькі янголята згоріли б у вогні, й від них не залишилося б навіть попелу, якби не чудо Господнє! Дивом врятовані від смерті трирічні близнюки Леван і Давид ось так міцно обіймають один одного. У бідних дітей нічого немає в цьому світі, крім стін, що залишилися після пожежі

Погляньте на цю дівчинку-янголятко, якими гіркими сльозами вона плаче. Ви гадаєте, вона впустила іграшку чи хоче цукерок, тому й плаче? Хотілося би, аби це так і було. Дівчинка плаче, тому що в пляшечці закінчилося молоко, але вона все ще голодна. Так, вона все ще голодна, але… Боже, як важко писати ці слова. Загалом, слова й не потрібні, тому що ці кадри більш промовисті за будь-які слова. Це велика родина Манукянів. Семеро маленьких діточок… Семеро маленьких янголяток, яких прислав на землю Господь. Очі сімох сумних дітей… Чому? Чому? Земле, як ти можеш терпіти стільки несправедливості?! У деяких людей всього настільки багато, що вони втратили навіть відчуття радості. А деякі люди лише мріють про тепле ліжко. Люди добрі, головна мрія цих дітей – перекрити теплицю. Якщо у цих працьовитих дітей буде теплиця, то вони не лише вирощуватимуть продукти для родини, але й зможуть дещо продати. У родини Манукянів будуть засоби до існування, і, можливо, одного разу хтось з цих дітлахів, ставши підприємцем, сам допомагатиме нужденним дітям. Але для цього ми повинні простягнути родині Манукянів руку допомоги. Ці діти-янголятка ніколи не забудуть доброту. А через багато років ми десь угорі, в іншому світі, постанемо перед Господом, і Бог-Отець відкриє нам двері Царства, де ми назавжди будемо під заступництвом Господа.

Біда, біда, друзі! У восьмирічного Заурі епілепсія. І ви уявіть, дитина не приймала ліків ось уже три місяці! Бо у бідних батьків немає грошей ні на таблетки, ні на продукти. Живуть зараз у постійному страху, не знаючи, в який момент у Заурі почнуться судоми і він впаде мертво. Прошу і від себе особисто, і від фонду: давайте подаруємо цій родині тепло своїх сердець і покажемо, як у Грузії вміють підтримувати одне одного зовсім незнайомі люди! У цьому і є сила великодушності – допомагати тому, з ким ти не знайомий, не очікуючи у відповідь подяки!

Це трирічний Саба. Уважно подивіться на футболку дитини. Навіть на звалищі ви знайдете одяг в кращому стані, ніж цей. Але найстрашніше, що Саба має високу температуру. На жаль, одинока мати не може купити ліки в аптеці через бідність. Подивіться, хлопчик п’є гарячу воду без цукру та варення. На жаль, вам не здалося: у чашці лише гаряча вода. В іншій руці цей ангел тримає сухий шматок хліба. У будинку немає навіть шматка сиру. У сім’ї Хубашвілі п’ятеро малолітніх дітей. На обличчях дітей ви майже ніколи не побачите посмішки. Боже, Боже! Це так жахливо! Добрі люди! Ці маленькі янголятка залишилися лише під опікою долі. Найстрашніше, що вони з кожним днем ​​зневірюються. Ми не маємо цього допустити! Добрі люди, давайте не кидатимемо дітей, і так покинутих своїм батьком. Попереду довга зима із похмурими днями. Але доброта, турбота і любов здатні скрасити навіть безрадійсний день для цих малюків.

Перед вами трирічний Георгій. Дитина голодна, а вдома з їжі лише один шматок хліба. Голодний хлопчик почав з апетитом їсти хліб, але раптом зупинився… Його великі блакитні очі спрямувалися на кореспондентку фонду, а потім він несміливо простягнув їй єдиний шматочок і сказав: «Тьотю, ти теж голодна? На, їж». Одяг цього доброго хлопчика настільки старий, що на звалищі можна знайти кращі речі. Хлопчик хворіє, у нього висока температура та грип, але одинока мати не може купити ліки через бідність. Дитина більше не може терпіти таку нужденність, хвороби й тому гірко плаче.Подивіться в ці очі хоча б на мить! Ви гадаєте, що це сцена з драматичного фільму? Ні. Жоден актор не зможе зіграти для ролі такий біль в очах, як у цього маленького янголятка. При цьому йому лише три роки.