На другу складну операцію для Натії потрібно 15 тисяч доларів. Єдина надія цих нещасних жінок – це ви, добрі люди! Адже часу обмаль. На думку турецьких лікарів, якщо Натії за кілька днів не буде зроблено повторну операцію, то не лише буде втрачено хороший результат першої операції, а й погіршиться загальний стан хворої. Причини цього лікарі докладно нам пояснили. Але ми не будемо вам докучати, розповідаючи подробиці. Дорогі друзі, пам’ятайте, що, пожертвувавши хоча б один ларі, ви зможете врятувати життя не тільки Натії, але і її бідної матері – героїчної жінки, яка всю свою молодість і старість провела в стражданнях, дивлячись на пекельні муки дочки.  Так давайте разом подаруємо їй надію на радість хоча б у останні роки її життя!

Міріану було 35 років, коли одного фатального вечора його на тротуарі збила машина. Водій не впорався з керуванням – і пролилася кров молодої невинної людини. Міріан отримав травми, несумісні з життям. Травми голови були настільки важкими, що лікарі давали йому шанс на виживання менше одного відсотка. У хлопця були переломи кісток черепа, і ви, напевно, розумієте, що це означає. Міріан перебував у комі три місяці. Першу операцію йому зробили в Москві, але в результаті його стан погіршився. Після невдалої операції Міріана на реанімобілі доставили до Грузії. Бідолашному хлопцеві зробили чотири операції на головному мозку. І весь цей час він нічого не відчував, не сприймав і відрізнявся від мерця хіба що тим, що дихав. Але героїчна мати парубка не здалася. Бідолашна жінка змогла зробити для свого сина неможливе. І справді, після четвертої операції на головному мозку Міріан з Божою допомогою вийшов із критичного стану й у нього з’явилися реальні шанси на порятунок.

Мати трьох дітей живцем пожирає злоякісна пухлина, яка зі страшною швидкістю поширюється по всьому організму. Знаєте, що це означає? Підступний рак кісткової тканини захоплює в полон один за одним усі здорові органи: молочну та щитовидну залози, хребет. Друзі! Господь дає нам єдиний шанс урятувати життя людини, але діяти потрібно прямо зараз – молодій жінці потрібен курс дороговартісної хіміотерапії в Туреччині. Ціна однієї процедури – близько п’яти тисяч доларів. Щоби стати на ноги, Нателі потрібно сплатити і, головне, витримати три такі процедури. Рідні, звісно, ​​продають усе цінне, що вони мають, але цього недостатньо. Тому без вашої допомоги цій родині не впоратися!

Маленький Ніколоз гірко плаче, бо його тяжкохворого батька забрали з лікарні додому, тому що родина більше не має можливості платити за лікування. Боже, це справжня трагедія! У 49-річного Гурама, батька двох дітей, діагностували цироз печінки. Його шлунок повністю заповнений водою, й бідолаха не може навіть поворухнутися в ліжку, не кажучи вже про те, щоб підвестися й ходити. Чоловіка виписали з клініки лише тому, що він не в змозі більше платити. Від такої безвихідної ситуації у Гурама навертаються сльози, але він намагається не показувати їх своїм дітям. Десятирічний Ніколоз і тринадцятирічний Андрія стоять біля ліжка батька та обіймають його своїми маленькими ручками. Бідолашні діти не знають, як полегшити пекельні муки свого тата. Подивіться, як плаче цей бідолашний чоловік. У Гурама більше немає сил виносити біль, цю страшну хворобу, а найголовніше – несправедливість життя. Бідний батько просто більше не може терпіти… Хворому чоловікові терміново потрібна пересадка печінки, інакше діти, ці маленькі янголята, залишаться сиротами.

Коли Раулю було всього 20 днів від народження, через високу температуру в нього почалися сильні судоми. У селі, де жила його родина, не було лікаря, і поки дитину довезли до райцентру, то її паралізувало. В лікарні пролунав жахливий діагноз – ДЦП. Батьки були в шоці, адже вони ще не оговталися після попередньої моторошної трагедії: від дифтерії в них померла дівчинка-первісток, якій було лише один рік і вісім місяців. Можете уявити, як важко їм було прийняти хворобу сина? Ось уже 26 років Рауль живе з постійним болем. Ліва нога в нього так скручена, що її неможливо випрямити. Хребет Рауля викривлений настільки, що внутрішні органи деформовані. Йому боляче навіть дихати. Без знеболюючих і заспокійливих йому не обійтись. Хлопець з дитинства прикутий до інвалідного візка. Він замінив йому ноги, тому що пройти самостійно хоча б декілька кроків він не може.

– Контакти Фонду Черновецького мені дала моя подруга, – розповідає Нелан Чарчян, мати-одиначка, яка прикута до інвалідного візка. – Номер був грузинський, і я спочатку подумала: «Та кому я потрібна в чужій країні, якщо у своїй Вірменії до мене нікому немає справи». Але я все-таки зателефонувала ввечері й залишила повідомлення на автовідповідач. А наступного дня пролунав дзвінок із Грузії! Господи, це просто неймовірно! А вже за тиждень працівники Фонду Черновецького були в моєму будинку в Єревані, щоб записати й розповісти всім мою історію. Я думала, що сплю! Я не вірила своїм вухам й очам! Щоразу плачу, коли розмовляю по телефону з представниками фонду – плачу від вдячності, дивлячись на подарунки, які передали мені друзі фонду. Кожному з вас я хочу сказати «джан» і віддати своє тепло, любов, повагу та подяку!