Це шестирічна Ліліана. Дівчинка народилася повністю здоровою. Одинока мати дуже раділа народженню донечки. Незважаючи на те, що сім’я жила в злиднях, у їхньому будинку панувало щастя, тому що дитина була здорова та життєрадісна. Найбільше багатство у цьому житті – здоров’я. Коли Ліліані виповнялося чотири роки, на її день народження мати, незважаючи на труднощі, все ж таки змогла купити продукти, необхідні для випікання торта. Увечері щаслива Ліліана задула свічки – вона з радістю зустріла своє чотириріччя. Хто б міг тоді подумати, що дуже скоро в їхню родину прийде велике лихо…

Ця страшна історія почалася неочікувано: одного ранку в дівчинки піднялася висока температура, її трясло, боліло горло, вона була настільки слабка, що не могла навіть підвестися з ліжка. «Ох, цей жахливий вірус…», – сказала мама і, зібравши копійки, вирушила в аптеку. Хто б міг тоді подумати, що «жахливий вірус» обернеться для дитини пеклом? У ангельськи вродливої ​​дівчинки розвинулася важко контрольована епілепсія.

Маленький Славик плаче від голоду. Дитина так надривається, що здається, ніби вона ось-ось задихнеться. У бідної матері немає грошей, щоб купити продукти. Це означає, що до отримання соціальної допомоги в будинку з їстівного буде лише черствий хліб.

Діана залишилася одна з трьома маленькими дітьми на руках після того, як її чоловік пішов із сім’ї. Він навіть не цікавиться, чи живі діти та як у них справи.

Саму Діану також залишила мати – ще немовлям у дитбудинку. Навіть ворогові не побажаєш такого! Дякувати добрій жінці, яка її удочерила. Але кілька років тому й вона померла. Тепер у Діани немає рідних на цьому білому світі.

У будинку відсутнє опалення, тому діти мерзнуть і постійно хворіють. Тільки нещодавно Васю виписали з лікарні, де він лежав із запаленням легень, й ось він знову застудився. Де нещасній матері взяти гроші на ліки, якщо вона ледве виживає зі своїми янголятами на соціальну допомогу?

Кожен день для Ліани – це боротьба за життя. Кожен рух дається їй через біль – фізичну та моральну, але вона не здається. Пекло почалося після того, як жінка власноруч намацала ущільнення в грудях у вигляді кульки. Результати обстеження шокували – лікарі виявили в неї рак четвертого ступеня

Ліана (59 років): «Я багато разів лежала в лікарні. Мені постійно робили крапельниці, уколи. Крім того, я перенесла сепсис – зараження крові, але дивом вижила! Щоправда в мене залишився несплачений борг за лікування в реанімації в одній із клінік – 700 ларі. Ради собі не дам, чим мені платити… Ще потрібно зробити контрольні обстеження, але в мене немає на це грошей. Я 30 років пропрацювала кінологом, та зараз сил на роботу не вистачає. Одна надія на ваш фонд і допомогу добрих людей».

Жінка перенесла десять сеансів променевої терапії. Однак пухлина виявилася настільки агресивною, що метастази поширилися в голову й кістки.

З кожним днем ​​стан Ліани погіршується. На рахунку – кожна хвилина. Жінка страждає від болю та слабкості.

Хвора практично не встає з ліжка. Через сильні запаморочення вона не може ходити без сторонньої допомоги. Майже три місяці Ліана не бачила сонячного світла.

Нана сяк-так уже пройшла 12 курсів хіміотерапії в Туреччині. За кілька днів повинен був розпочатися наступний курс, але, за словами жінки, МОЗ відмовило у фінансуванні. За які кошти цій бідолашній їхати на лікування? За словами нещасної жінки, Мінздрав відмовив їй у фінансуванні. Де ж їй знайти кошти, щоб поїхати на лікування? Слава Господу, що у всіх хворих і нещасних у Грузії є ми – прості громадяни своєї країни. Господь все бачить, будь Він благословен! У нас ще буде з вами час поговорити про те, хто більше подобається міністрові й чому. Ми нікому в міністерстві не бажаємо такого лиха. На сьогодні все, що було в сім’ї, вже витрачено. Крім нас, їм більше ні на кого сподіватися! Друзі, ви ж розумієте, що означає зупинити хіміотерапію в той момент, коли не можна зволікати жодного дня? Допомога потрібна зараз! Це той самий шанс врятувати людину, який дається лише один раз і який не можна згаяти!

З кожним днем ​​сколіоз дедалі більше тисне на легені Маріам, іноді повністю перекриваючи кисень. Через сильні болі нещасна дівчина не може нормально спати, самостійно піднятися або перевернутися на інший бік у ліжку.

Грудна клітка Маріам із кожним днем ​​усе більше деформується, і ніякі знеболювальні вже не в змозі полегшити її страждання. Єдиний порятунок, про який навколішки моляться її батьки, – це відправити дівчинку на лікування за кордон. Але де на це взяти гроші бідній родині? Якщо проґавимо час, друзі, смерть дівчини стане неминучою!

Ліка, мати: «Я ношу свою дівчинку на руках уже 18 років. І носитиму її далі, доки жива! Але мої сили закінчуються»

Маріам виповнилося 18 років. Це найкращий час для будь-якої дівчини.

Іноді мені приходять нав’язливі думки про те, що Господь забуває про деяких із нас. Але я одразу молюся, бо точно знаю, що думати так – великий гріх! Впевнена, що Господь у таких випадках дає нам шанс – перемогти диявола, виявивши співчуття до чужого горя.

У дівчинки мікроцефалія від народження. Через це її череп набув неправильної форми, і мозку просто не залишилося місця для росту.

Ніні було лише два рочки, коли її маму паралізувало. Після інсульту в Ольги відмовила вся права сторона. Вона не могла ходити, обслуговувати себе, а також перестала говорити. П’ятнадцятирічна дівчинка звалила всю турботу про матір на свої маленькі плечі. Дитина годує маму, купає її й носить у буквальному значенні слова на руках. Ніні – боєць! Вона не лише справляється з усіма обов’язками, а ще й примудряється вчитися в школі на відмінно та займатися танцями. Вона сильна і відповідальна. Такі дівчата не здаються, особливо коли справа стосується мами. Ніні доглядає паралізовану матір разом із бабусею. Щодня стежить за її станом, займається з нею на домашніх тренажерах, робить масажі. Але, на жаль, цього недостатньо. Ольга має цілком реальний шанс знову почати ходити. Можливо, з милицями, тростиною, але ходити. Найголовніше – продовжувати курси реабілітації під керівництвом досвідчених інструкторів. Але сума, необхідна для лікування, непідйомна для сім’ї. Давайте разом допоможемо Ользі здійснити її заповітну мрію – стати на ноги!