Друзі, хлопчик змучений трирічною боротьбою з онкологією. Він мужньо витримав дев’ять курсів хімії, 31 променеву терапію та декілька надскладних операцій. Йому видалили праву нирку і зробили пересадку кісткового мозку. Здавалося, що все позаду, лихо минуло. Але рак повернувся – стався рецидив. Нейробластома розвивається дуже швидко, миттєво поширюючи метастази по всьому організму. Тому мама хлопчика вирішила не гаяти дорогоцінного часу і летіти на екстрене лікування до Туреччини. Останній шанс на порятунок Ніколоза – дорога хіміотерапія, один курс якої коштує 50 тисяч доларів. Таких курсів потрібно п’ять, а отже, необхідно зібрати 250 тисяч доларів. Це лікування – путівка у життя для хлопчика. Але сплатити її сім’ї не під силу. Якщо ми з вами не допоможемо хлопцеві пройти курс рятівної хіміотерапії, то тим самим  підпишемо йому вирок і приречемо на болісну смерть. Наша підтримка подарує дитині шанс вийти переможцем із цієї жорстокої битви. Зупинятися не можна! У сім’ї Ніколоза залишилася надія лише на Бога та милосердя небайдужих людей!

Ці нещасні дітки щодня дякують Богові за те, що їм вдалося врятуватися від рідної матері, яка била їх і морила голодом. Який жах! Маріам, Ніколоз і Тенґо жили в обстановці умовах антисанітарії та повного безладдя, вони були позбавлені практично всього. Батько тим часом сидів у в’язниці за звинуваченням горе-матері нібито в домашньому насильстві йі нічого не знав про те, що відбувається. Ви жахнетеся від того, що розповіли діти кореспондентові фонду. Маріам (11 років): «Як можна називати цю жінку мамою? Я не вважаю її своєю мамою! Вона дуже погано зі мною поводилася – била мене та молодших братів. Вона зовсім не готувала нам їжу, щодня ми харчувалися лише хлібом і чаєм. Ми ходили голодні! Продукти в холодильнику були, але їх не можна було чіпати. Вночі вона залишала нас самих, а сама йшла до сусідів. І що вона там робила, я не знаю».

Це 10-річна Елене. У неї від народження кила хребта. Серце цієї маленької дівчинки вже витримало дев’ять наркозів. Коли робили першу операцію, їй було лише чотири місяці. Другу операцію зробили в чотири роки, а третю – лише рік тому, у 9-річному віці. Елене з надією йшла на останню операцію, але вона виявилася для неї фатальною. Так, саме третя операція стала нещасливою для маленької Елене. Внаслідок дій лікарів у дівчинки розвинувся параліч ніг, і вона втратила будь-яку чутливість. До того ж її ноги настільки викривлені, що бідолашна дитина не може зігнути коліна і вже ледве ходить.

У свої 12 років Ніколоз безтурботно ганяв м’яча з іншими хлопчиками, займався футболом та активно тренувався. Ніщо не віщувало лиха, поки перед черговими змаганнями на плановому огляді лікарі не виявили у хлопчика вроджене захворювання нирок – гідронефроз. Вони встановили, що ліва нирка повністю зруйнована, і вихід лише один – операція з її видалення.

Це трирічний Саба. Уважно подивіться на футболку дитини. Навіть на звалищі ви знайдете одяг в кращому стані, ніж цей. Але найстрашніше, що Саба має високу температуру. На жаль, одинока мати не може купити ліки в аптеці через бідність. Подивіться, хлопчик п’є гарячу воду без цукру та варення. На жаль, вам не здалося: у чашці лише гаряча вода. В іншій руці цей ангел тримає сухий шматок хліба. У будинку немає навіть шматка сиру. У сім’ї Хубашвілі п’ятеро малолітніх дітей. На обличчях дітей ви майже ніколи не побачите посмішки. Боже, Боже! Це так жахливо! Добрі люди! Ці маленькі янголятка залишилися лише під опікою долі. Найстрашніше, що вони з кожним днем ​​зневірюються. Ми не маємо цього допустити! Добрі люди, давайте не кидатимемо дітей, і так покинутих своїм батьком. Попереду довга зима із похмурими днями. Але доброта, турбота і любов здатні скрасити навіть безрадійсний день для цих малюків.

Погляньте на цю дівчинку-янголятко, якими гіркими сльозами вона плаче. Ви гадаєте, вона впустила іграшку чи хоче цукерок, тому й плаче? Хотілося би, аби це так і було. Дівчинка плаче, тому що в пляшечці закінчилося молоко, але вона все ще голодна. Так, вона все ще голодна, але… Боже, як важко писати ці слова. Загалом, слова й не потрібні, тому що ці кадри більш промовисті за будь-які слова. Це велика родина Манукянів. Семеро маленьких діточок… Семеро маленьких янголяток, яких прислав на землю Господь. Очі сімох сумних дітей… Чому? Чому? Земле, як ти можеш терпіти стільки несправедливості?! У деяких людей всього настільки багато, що вони втратили навіть відчуття радості. А деякі люди лише мріють про тепле ліжко. Люди добрі, головна мрія цих дітей – перекрити теплицю. Якщо у цих працьовитих дітей буде теплиця, то вони не лише вирощуватимуть продукти для родини, але й зможуть дещо продати. У родини Манукянів будуть засоби до існування, і, можливо, одного разу хтось з цих дітлахів, ставши підприємцем, сам допомагатиме нужденним дітям. Але для цього ми повинні простягнути родині Манукянів руку допомоги. Ці діти-янголятка ніколи не забудуть доброту. А через багато років ми десь угорі, в іншому світі, постанемо перед Господом, і Бог-Отець відкриє нам двері Царства, де ми назавжди будемо під заступництвом Господа.

Це 11-річна Ангеліна – ніжна й красива, немов янгол. Проте досить бодай раз глянути в очі цій дитині, й ви відразу зрозумієте, як вона страждає. Дівчинці зробили дві операції. Пряма кишка в неї частково ампутована. Однак точний діагноз поки що не поставлений. Дитина все ще потребує операції з видалення жахливого наросту, який ви бачите в неї на животі. Один нарост їй вже видалили. Люди добрі, якщо ми об’єднаємося, то ці маленькі янголятка більше не сидітимуть у холодній і темній кімнаті під час зимових морозів. Так, скоро настане зима, й сонячні промені вже не зігріватимуть бідних сестер. Добрі люди, давайте не залишимо в такій біді хвору Ангеліну та її сестричок. 

Друзі, Мурману потрібна тривала реабілітація. Але родина, яка залишилася без єдиного годувальника, не має на це грошей. Діти живуть на соціальну допомогу та пенсію по інвалідності. А цього ледве вистачає на ліки та памперси для тяжкохворого батька. Уявіть, дружина не має грошей навіть на таксі, щоб возити чоловіка на заняття до реабілітолога. Це тільки здається, що людині, яка не виходить з дому, потрібно не так вже й багато. Насправді все навпаки. Щомісяця Мурману потрібні ліки, засоби догляду за лежачими хворими, а також протипролежневий матрац. Дружина цілодобово знаходиться поряд і не може працювати, тому не спроможна сплатити всі потреби. Ваша підтримка є дуже важливою! Ваші молитви дуже важливі! Ми просимо побажати Мурману сил, а його дружині – терпіння та любові, тому що любов здатна творити дива. Хай благословить вас Господь! 

У нашій улюбленій Грузії дуже багато її мешканців перебувають не просто за межею бідності – вони у величезній скруті! І що найстрашніше, цим людям немає на кого розраховувати, крім як на нас із вами! Якщо ми не допоможемо нужденним, дехто з них на все життя може стати невиліковними каліками, інші – померти, а треті – загинути від неймовірних страждань! Діти-школярі з таких родин не матимуть змоги ходити до школи, бо їм немає в чому і немає з чим. У них відсутні елементарні гаджети! Вони, як у дикій пустелі, – віч-на-віч зі своїм горем і стражданнями! Соціальна допомога в Грузії менша, ніж у багатьох країнах Африки! Країна порожніє: немає роботи, немає майбутнього… Без нас, друзі! Тому ми просто зобов’язані дати цим людям шанс на життя та подарувати їм гордість за країну, за її добрих людей, які протягом усієї тисячолітньої історії допомагали всім, хто до нас приїжджав!