У нашій улюбленій Грузії дуже багато її мешканців перебувають не просто за межею бідності – вони у величезній скруті! І що найстрашніше, цим людям немає на кого розраховувати, крім як на нас із вами! Якщо ми не допоможемо нужденним, дехто з них на все життя може стати невиліковними каліками, інші – померти, а треті – загинути від неймовірних страждань! Діти-школярі з таких родин не матимуть змоги ходити до школи, бо їм немає в чому і немає з чим. У них відсутні елементарні гаджети! Вони, як у дикій пустелі, – віч-на-віч зі своїм горем і стражданнями! Соціальна допомога в Грузії менша, ніж у багатьох країнах Африки! Країна порожніє: немає роботи, немає майбутнього… Без нас, друзі! Тому ми просто зобов’язані дати цим людям шанс на життя та подарувати їм гордість за країну, за її добрих людей, які протягом усієї тисячолітньої історії допомагали всім, хто до нас приїжджав!

У свої 12 років Ніколоз безтурботно ганяв м’яча з іншими хлопчиками, займався футболом та активно тренувався. Ніщо не віщувало лиха, поки перед черговими змаганнями на плановому огляді лікарі не виявили у хлопчика вроджене захворювання нирок – гідронефроз. Вони встановили, що ліва нирка повністю зруйнована, і вихід лише один – операція з її видалення.

Друзі, хлопчик змучений трирічною боротьбою з онкологією. Він мужньо витримав дев’ять курсів хімії, 31 променеву терапію та декілька надскладних операцій. Йому видалили праву нирку і зробили пересадку кісткового мозку. Здавалося, що все позаду, лихо минуло. Але рак повернувся – стався рецидив. Нейробластома розвивається дуже швидко, миттєво поширюючи метастази по всьому організму. Тому мама хлопчика вирішила не гаяти дорогоцінного часу і летіти на екстрене лікування до Туреччини. Останній шанс на порятунок Ніколоза – дорога хіміотерапія, один курс якої коштує 50 тисяч доларів. Таких курсів потрібно п’ять, а отже, необхідно зібрати 250 тисяч доларів. Це лікування – путівка у життя для хлопчика. Але сплатити її сім’ї не під силу. Якщо ми з вами не допоможемо хлопцеві пройти курс рятівної хіміотерапії, то тим самим  підпишемо йому вирок і приречемо на болісну смерть. Наша підтримка подарує дитині шанс вийти переможцем із цієї жорстокої битви. Зупинятися не можна! У сім’ї Ніколоза залишилася надія лише на Бога та милосердя небайдужих людей!

На другу складну операцію для Натії потрібно 15 тисяч доларів. Єдина надія цих нещасних жінок – це ви, добрі люди! Адже часу обмаль. На думку турецьких лікарів, якщо Натії за кілька днів не буде зроблено повторну операцію, то не лише буде втрачено хороший результат першої операції, а й погіршиться загальний стан хворої. Причини цього лікарі докладно нам пояснили. Але ми не будемо вам докучати, розповідаючи подробиці. Дорогі друзі, пам’ятайте, що, пожертвувавши хоча б один ларі, ви зможете врятувати життя не тільки Натії, але і її бідної матері – героїчної жінки, яка всю свою молодість і старість провела в стражданнях, дивлячись на пекельні муки дочки.  Так давайте разом подаруємо їй надію на радість хоча б у останні роки її життя!

Ніні було лише два рочки, коли її маму паралізувало. Після інсульту в Ольги відмовила вся права сторона. Вона не могла ходити, обслуговувати себе, а також перестала говорити. П’ятнадцятирічна дівчинка звалила всю турботу про матір на свої маленькі плечі. Дитина годує маму, купає її й носить у буквальному значенні слова на руках. Ніні – боєць! Вона не лише справляється з усіма обов’язками, а ще й примудряється вчитися в школі на відмінно та займатися танцями. Вона сильна і відповідальна. Такі дівчата не здаються, особливо коли справа стосується мами. Ніні доглядає паралізовану матір разом із бабусею. Щодня стежить за її станом, займається з нею на домашніх тренажерах, робить масажі. Але, на жаль, цього недостатньо. Ольга має цілком реальний шанс знову почати ходити. Можливо, з милицями, тростиною, але ходити. Найголовніше – продовжувати курси реабілітації під керівництвом досвідчених інструкторів. Але сума, необхідна для лікування, непідйомна для сім’ї. Давайте разом допоможемо Ользі здійснити її заповітну мрію – стати на ноги!

Ламарі виповнилося 92 роки. Подивіться на ці опухлі, червоні від сліз очі. Нещасна літня жінка, прикута до ліжка, не може купити навіть очні краплі за 7 ларі, які їй необхідні, щоб не осліпнути. Ламара: Я весь час лежу голодна в будинку без опалення, дитинко. Вкрай виснажена. Поїсти один раз на день для мене – це вже щастя. Я не можу самостійно пересуватися. За мною доглядають син і невістка. Але через проблеми зі здоров’ям вони не працюють, і ми живемо на мою пенсію та соціальну допомогу. Мій син двічі переніс операцію на хребті, йому теж потрібна допомога. Тому в нас лише одна надія – на вас, добрі люди!