Друзі, родину наших співвітчизників нещодавно спіткало велике нещастя: кімнату раптово охопило полум’я, а відчайдушні крики дітей «Допоможіть!», здавалося, досягали небес. Голоси маленьких янголят, ймовірно, справді долетіли до Царства Божого, тому їх дивом вдалося врятувати. Але у дворічного Ніколоза досі залишаються сліди опіків. Місцеве самоврядування пообіцяло родині Квінікадзе, що допоможе їм звести будинок поруч із зруйнованим, але сім’я більше не сподівається на це. Друзі, цілком логічно, що ви ставите запитання, чому бідна родина втратила надію на виконання цієї обіцянки місцевою владою. Про це ми також розповімо. Після пожежі сім’я, яка залишилася ні з чим, звернулася по допомогу в розмірі 1500 ларі до місцевого самоврядування. Однак цієї, такої необхідної для них, суми погорільці досі не отримали. А тому бідолашні люди більше не сподівається, що держава допоможе їм звести будинок. Тепер їхня єдина надія – це ви, друзі. Заради об’єктивності скажу, що місцеве самоврядування міста Горі сплачує тимчасову оренду 2,5-кімнатної квартири для сім’ї із семи осіб. Але як довго це триватиме? Крім того, дітям потрібні нормальні умови життя. Якщо ви пожертвуєте хоча б один ларі, в маленьких янголят з’явиться можливість отримати власний будинок, нехай навіть невеликий. Уся Грузія має об’єднатися! Якщо кожен з нас пожертвує гроші на покупку хоча б однієї цеглини, бідолашні діти більше не будуть безхатьками, а надане добро обов’язково повернеться від Господа вашим сім’ям, вашим дітям та онукам на життєвому шляху.

Ламарі виповнилося 92 роки. Подивіться на ці опухлі, червоні від сліз очі. Нещасна літня жінка, прикута до ліжка, не може купити навіть очні краплі за 7 ларі, які їй необхідні, щоб не осліпнути. Ламара: Я весь час лежу голодна в будинку без опалення, дитинко. Вкрай виснажена. Поїсти один раз на день для мене – це вже щастя. Я не можу самостійно пересуватися. За мною доглядають син і невістка. Але через проблеми зі здоров’ям вони не працюють, і ми живемо на мою пенсію та соціальну допомогу. Мій син двічі переніс операцію на хребті, йому теж потрібна допомога. Тому в нас лише одна надія – на вас, добрі люди!

Уявіть, коли сильного здорового чоловіка раптом залишають сили, й він починає худнути та слабшати на очах. Іраклія мучив страшний головний біль – аж до втрати свідомості. А після обстеження він почув жахливу новину: злоякісна пухлина головного мозку (медулобластома).

З голови Іраклія лікарі видалили величезну пухлину, яка висмоктувала з нього життя. Операція пройшла успішно. Після цього він витримав 28 курсів променевої терапії. Коли здавалося, що найстрашніше вже позаду, змученого хворобою хлопця чекав ще один удар – метастази пішли в кістки, повільно «з’їдаючи» організм зсередини… Що це означає? Невже хвороба повернулася, і треба все починати спочатку?

Іраклій (31 рік): «Я не можу ні сидіти, ні лежати. У мене болять ноги, поперек, хребет й плечі. Можна збожеволіти від цього болю! Ампули зі знеболюючим допомагають лише на пару годин, тому іноді за день доводиться робити шість уколів. Вночі я теж не сплю. Скільки часу ще я зможу так протриматися?»

Від постійної напруги в Іраклія піднімається тиск. Його стан з кожним днем стає ​​дедалі гіршим.

Нана сяк-так уже пройшла 12 курсів хіміотерапії в Туреччині. За кілька днів повинен був розпочатися наступний курс, але, за словами жінки, МОЗ відмовило у фінансуванні. За які кошти цій бідолашній їхати на лікування? За словами нещасної жінки, Мінздрав відмовив їй у фінансуванні. Де ж їй знайти кошти, щоб поїхати на лікування? Слава Господу, що у всіх хворих і нещасних у Грузії є ми – прості громадяни своєї країни. Господь все бачить, будь Він благословен! У нас ще буде з вами час поговорити про те, хто більше подобається міністрові й чому. Ми нікому в міністерстві не бажаємо такого лиха. На сьогодні все, що було в сім’ї, вже витрачено. Крім нас, їм більше ні на кого сподіватися! Друзі, ви ж розумієте, що означає зупинити хіміотерапію в той момент, коли не можна зволікати жодного дня? Допомога потрібна зараз! Це той самий шанс врятувати людину, який дається лише один раз і який не можна згаяти!

Кожен крок 11-річній Ніно дається насилу та з жахливим болем. У дитини викривлені кісточки, і під час ходьби стопи повністю вивертаються. Дівчинка сильно кульгає і швидко втомлюється. Ноги тремтять від перенапруження й підкошуються, а на п’ятах утворюються мозолі, що гнояться та кровоточать. Ніно: «У мене сильно болять ноги й коліна. Я не можу описати вам, наскільки це боляче. Ніби ходиш розпеченою сковорідкою. Часто стопи зводять судоми, і тоді я взагалі не можу зробити жодного кроку. Подивіться на мої ноги: мозолі тріскаються, з них витікають гній та кров, а в мене піднімається температура». Якщо ми не допоможемо цій красивій дівчинці якнайшвидше зробити операцію на ногах, вона на все життя може залишитися інвалідом. Грошей на лікування родина немає. Їй буквально доводиться виживати на соціальну допомогу та пенсію доньки. Друзі, наша підтримка цій сім’ї зараз дуже потрібна!

Луці всього тиждень від народження. Немовля постійно плаче від голоду, не замовкаючи ні на мить. Йому не вистачає материнського молока, але годувати сина нічим, бо у бідних батьків немає грошей на дитяче харчування. Важко зрозуміти чуже горе, якщо сам хоч раз не зазнав такого. Лише уявіть: а якби ваші діти, не дай Боже, голодували? Як би вам було бачити їхні сльози від голоду? Єдина їжа, яка є в родині, – це принесений із безкоштовної їдальні хліб. Хіба такий раціон повинен бути в матері-годувальниці та її дітей?